Закон № 10357 вступив у силу! Що далі?
Останнім часом, український ринок сонячної енергетики знаходився в стані часткової невизначеності. Це стало наслідком прийняття закону № 8449-д, який суттєво обмежив діяльність власників наземних сонячних електростанцій. Однак, представники ринку не погодилися з новими умовами і почали активно відстоювати свої права. Як результат, держава прислухалася до «зелених» інвесторів та прийняла новий закон, що прибрав усі обмеження. Здавалося б, на тому все мало закінчитися, але багато факторів вказують на те, що бюрократичні баталії дали початок масштабному процесу розвитку сонячної енергетики в Україні.
Передісторія
У 2004 році Україна приєдналася до Кіотського протоколу. В рамках проекту, держава зобов'язалася знизити викиди шкідливих речовин в атмосферу і розвивати в країні альтернативні джерела енергії. Натомість, для реалізації «зелених» проектів та енергоефективних рішень, Україна отримала відчутне фінансування у розмірі 100 млн. євро. Щоб виконати свої зобов'язання та стимулювати ринок альтернативної енергетики, у 2009 році був прийнятий закон про «зелений» тариф. Який, у підсумку, став ключовою мотивацією для інвестування в приватні СЕС.
Чому все пішло не так
Вже у 2009 році був чітко прописаний графік змін коефіцієнта тарифу до 2030 р. Також, була визначена максимальна потужність для приватних СЕС — 30 кВт. Тож прогнозованість доходу та високий рівень генерації, почали стимулювати українців встановлювати сонячні батареї на дахах своїх будинків і земельних ділянках. І все б нічого, поки жадібність деяких інвесторів не збіглася з прогалиною в законі. Це призвело до виникнення так званих "гірлянд".
"Гірлянда" — це сонячна електростанція високих генеруючих потужностей, що складається з декількох домашніх СЕС. Наприклад, інвестор скуповує 5 ділянок поспіль, встановлює на кожному наземну СЕС у 30 кВт, оформлює зелений тариф під приватні електростанції і отримує дохід, що дорівнює станції в 150 кВт. Логічно, що держава рано чи пізно почала б боротьбу з подібним зловживанням. Як результат, парламент прийняв закон 8449-д, за яким «зелений» тариф могли оформити власники приватної СЕС, розміщеної на даху \ фасаді будинку або несучій конструкції. Що поставило під удар не тільки "гірлянди", а й всі наземні СЕС.
Що далі?
Після того, як держава повернула наземні СЕС у правове поле, вона буде продовжувати боротися з "гірляндами". Про що свідчать нещодавні заяви представника Верховної Ради нового скликання, Олексія Оржеля. Це буде один з пунктів майбутнього закону про малу генерації. Нова постанова має перевести розвиток альтернативних джерел енергії на наступний етап. Оскільки визначатиме механізми підтримки розподіленої генерації в майбутньому. Як відомо, «зелений» тариф є основним інструментом, який впливає на розвиток ринку поновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Термін дії тарифу закінчується у 2030 році. Тому важливо почати розробку стратегії популяризації ВДЕ, що включатиме додаткові важелі впливу на галузь після 2030 року.
Підсумок
Ринок сонячної енергетики в Україні розвивається досить швидкими темпами. Не дивлячись на бюрократичну тяганину, тільки за другий квартал 2019 року було встановлено СЕС у 6 разів більше, ніж за аналогічний період 2018 р. Позаяк, виробники «зеленої» енергетики активно беруть участь в законодавчих процесах і моментально реагують на появу будь-якиого спірного питання. Наявність зовнішньополітичних зобов'язань у вигляді Кіотської угоди та зростаючий попит на альтернативну енергетику, стимулює державу шукати рішення, що задовольнять обидві сторони. Все це має позитивно позначитися на подальшому розвитку подій.